Сторінка:Твори Степана Руданьского. Том I (Львів, 1912).pdf/159

Ця сторінка вичитана


X.

Серед раю йшла дорога
Меж двома садами;
Ту дорогу замикали
Дві зелїзні брами.
 Їдна брама — на схід сонця —
 В небо підіймалась;
 Друга в лїво — на заходї —
 В землю опускалась.

При дорозї — два садочки,
Що́ вбирають очи:
Їден прямо на полудень,
Другий к полуночи.
 І садок той, що́ к полудню,
 Річка вперезала,
 І місточок через річку
 Брамка замикала.

А за річкою дерева
Цвили, відцвитали,
І родили, й опадали,
Знову зацвитали.
 В сїм садочку на початку
 Ангели спасались;
 І спасли ся ж, і на небо
 Висче підійнялись.

Тут Адам і Єва їли
Золотії груші.
(І тепер туда відходять
Праведнії душі.)
 Та й у другім у садочку,
 Що́ на полуночі,
 До-ситу було усього,
 Чого серце хоче.