Ця сторінка вичитана
І говорить: »Ви зберіть ся,
Ангели сьвятії,
І стріпнїте над ту чашу
Крила золотії.«
І стріпнулись над ту чашу.
Бог їх посилає
На схід сонця в праву руку,
Де роса спадає.
Полетїли слуги божі, —
І їх ясні крила
Роса чиста як діямент
В десенї покрила.
І до Бога прилетїли
З чистою росою
І їще раз стрепенулись
Над чашою тою.
І зійшов Бог з свого трону
І зачав місити,
Замисив — і чоловіка
З того став лїпити.
Вилїпив, зачав стругати,
Дивне боже дїло!
І обстружки пригодились
На грішнеє тїло.
І дихнув Господь на него, —
То він відживив ся,
Підняв очн свої к Богу,
Щиро помолив ся.
І повів його Бог всюди
По небеснім краю
І заводить на остаток
До самого раю.
