Сторінка:Твори Степана Руданьского. Том I (Львів, 1912).pdf/156

Ця сторінка вичитана



І пійшов Господь над море,
Ризу опускає, —
І в годинї цїле море
В рибі закипає.
 Так з'явились в білім сьвітї
 Зьвірина і птахи,
 Ріжні гади, ріжні жаби,
 Риби й черепахи.
Лиш медведї, свинї, конї,
І кроти не були;
Та ще боцяна не було,
Скойки та камбули.
 І став Господь над водою,
 Ризу убирає,
 І із моря з середини
 Рибу викликає.

І сказав Господь тій рибі
Землю підпирати,
Щоб земля на своїм місцї
Все могла стояти.
 І та риба держить землю;
 І як стрепенеть-ся,
 То застогне земля наша
 І вся затрясеть-ся.

VIII.

І вернув ся Бог до раю,
На престіл сїдає
І всїх ангелів до себе
З раю зазиває.
 І злетїлось перед Бога
 Ангелів без лїку, —
 І настало сьвято в Бога,
 Перше з передвіку.