Перед церквою офірки
Баби продавали,
І дїдів стояло кілька:
Грошика чекали.
І церковних пісень голос,
І здохи печалї,
Вічний говір край офірок,
І убогих жалї, —
Все то враз із гудом дзвона
У їдно зливалось
І таємним і незгадним
Бути видавалось…
Бам-балам!! — всї дзвони дзвонять!
І в ту пору саме
Архирей із свої церкви
Вийшов з образами.
Співаки йдуть попереду,
Тропарі співають;
В два ряди попи у ризах
Образи тримають.
Архирей іде позаду;
На нїм митра сяє,
А диякон коло него
Кадило тримає.
І ідуть поважним ступом,
Співаки співають;
Перед ними пляц вузенький
Люде заливають.
От пройшли, у церкву входять;
Дзвони замовчали;
І у церкві Службу Божу
Правити начали.
І началась Служба Божа.
Їдні люде входять,
