Сторінка:Твори Степана Руданьского. Том I (Львів, 1912).pdf/137
Ця сторінка вичитана
Та всякого, хто йде мимо,
Ловить, обдирає. Сидить лелик, ховаєть-ся Від брата, сестрицї; Тілько по сьвітї й лїтає, Що в ніч до зірницї.
А сестриця пірни-коза
Пливає, впірнає
Та все бідна своїх шатів
Дорогих шукає.
