Ця сторінка вичитана
Там сироти жили:
Братїк із сестрою.
Жили собі, кохали ся,
Як риба з водою.
Брат ходить, полює,
Сестра вишиває;
Брат годує сирітоньку,
А та одягає.
Жиють на горбочку
Малі сиротята;
Жиють собі, кохають ся,
Як голубенята.
Аж налетїв сокіл
Із чорної хмари,
На горбочку у садочку
Розбив їх із пари:
Перейшов чорнявий
Вузенькую кладку, —
Затуманив, перехмарив
Біленькую хатку.
Сумує голубка,
Сумує дївчина,
А брат її й не відає,
Що́ то за причина.
Сумує дївчина
Що дня і що ночи;
Все за річку, все за кладку
Поглядають очи.
»Що́ з тобою, сестро?
Чи ти нездорова?«
А сестра його вздихає,
Не мовить нї слова.
*
