Ця сторінка вичитана
То до річки йдуть по воду,
В губу набирають,
Розглядають, що́ попалось,
І по тім гадають,
То замісюють на соли
Коржики маленькі
І їдять їх, щоб приснив ся
Сужений миленький.
VIII.
Затиснула й бідна Люба
Свого серця рани,
Загадала на Андрея,
Де́ Яким коханий?…
Загадала на Якима
В темненькую нічку
І побігла до печери
Над биструю річку.
Прибігає над ту річку,
Голову схилила,
Бере воду, і з водою
Ще щось захопила.
Захопила та до дому!
Воду виливає,
Коли дивить ся: з водою
Кістка випадає!
То сустав чийогось пальця,
Бідна чиясь ручка;
На суставі ще держить ся
Вбогая обручка.
І обручку на свій палець
Люба наложила,
А на мутнії водицї
Коржик замісила.
