Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/65

Ця сторінка вичитана

24.„Не перший я, та й не послідній,
„Іду до пекла на поклон:
„Орфей який уже негідний,
„Та щож йому зробив Плутон!
„А Геркулес як увалився,
„То так у пеклі розходився,
„Що всіх чортяк порозганяв.
„А ну, черкнім! А для охоти
„Тобі я дам на дві охвоти...
„Та нуж  —  скажи, щоб я вже знав!“

25.„Огнем, як бачу, ти іграєш“,
Йому дала яга одвіт:
„Ти пекла, бачу, ще не знаєш.
„Не мил тобі уже десь світ?
„Не люблять в пеклі жартувати.
„По-вік тобі дадуться знати,
„От тільки ніс туди посунь!
„Тобі там буде не до шмиги:
„Як піднесуть із оцтом фиги,
„То зараз вхопить тебе лунь.

26.„Колиж цю маєш ти охоту
„У батька в пеклі побувать,
„Мені дай зараз за роботу,
„То я приймуся мусувать,
„Як нам до пекла довалитись
„І там на мертвих подивитись.
„Ти знаєш  —  дурень не бере:
„У нас хоть трохи хто тямущий,
„Уміє жить по правді сущій,
„То той, хоть з батька, то здере.

27.„Покіль же що, то ти послухай
„Того, що я тобі скажу,
„І голови собі не чухай...
„Я в пекло стежку покажу.
„В лісу великому, густому,
„Непроходимому, пустому
„Якеєсь дерево росте;
„На нім кислиці не простії
„Ростуть  —  як жар, всі золотії,
„І деревце те не товсте.

 

43