16.„На світі всячину я знаю,
„Хоть нікуди і не хожу,
„І людям в нужді помагаю;
„Я їм на звіздах ворожу:
„Кому чи трясцю одігнати,
„От заушниць чи пошептати,
„Або з волос ізігнать —
„Шепчу, уроки проганяю,
„Перегіолохп впливаю,
„Гадюк умію замовлять.
17.„Тепер ходімо лиш в каплицю.
„Там Фебові ти поклонись
„І обіщай йому телицю,
„А послі гарно помолись.
„Не пожалій лиш золотого
„Для Феба світлого-ясного,
„Та і мені що перекинь;
„То ми тобі таки щось скажем,
„А може в пекло шлях покажем...
„Іди, утрись і більш не слинь".
18.Прийшли в каплицю перед Феба;
Еней поклони бити став,
Щоб із блакитного Феб неба,
Йому всю ласку показав.
Сивиллу тут замордувало,
І очі на лоб позганяло,
І дибом волос став сідий;
Клубком із рота піна билась,
Самаж вся корчилась, кривилась,
Мов дух вселився в неї злий.
19.Тряслась, кректала, побивалась,
Як бубон, синя стала вся;
Упавши на землю, качалась.
У барлозі мов порося.
і чим Еней молився більше,
То все було Сивиллі гірше;
А послі, як перемоливсь,
З Сивилли тільки піт котився;
Еней же на неї дивився,
Дрижав од страху і трусивсь.
41
