Баскаличитися — заниматись, відставати.
Басовать — гордо виступати.
Батіг Петрів — цикорія.
Бахур — волокита (в пер. знач, незаконна дитина).
Бахуровать — волочитися.
Бахус — бог вина і веселости, син Зевеса.
Бедренець — рід трави.
Берлин — карета.
Бешиха — рожа.
Биндюга — ломака, бендюги такий візок, простий (роспуски).
Бичня — обора.
Блейвайс (нім. сл. Bleiweiss) — білило.
Блеклий — зівялий.
Бовдур — болван.
Бовкун — віл-одинець.
Борей — північно східний вітер, син Астрея.
Бриль — капелюх.
Бровар (нім. сл. Brauer) — пивовар.
Бровко — імя собаки.
Бугай — бик.
Бунчужний — той, що носив і зберігав бунчук за гетьманів.
Бунчукові товариші — титул при гетьманськім дворі.
Бурдюг — шалаш для пастухів.
Бурхать — сильно кидати.
Бухинка — буханець (бохонець), хліб.
Бучний — пишний.
Вагани — деревляна подовгаста посуда (нецки), коритця, з яких їли козаки.
Ватага — гурт (шайка).
Ватажок — провідник ватаги.
Веґеря — такий танець.
Вель (лат. слово) — або.
Верґілій, Публій, Маро, ур. 70. р. пер. Хр. в Андах, коло Мантуї, ум. 19. р. пер. Хр. Написав: „Georgica“, 4 книги, „Bucolica“
190