|
160.„Безсмертногож хто ма убити,
„Або хто може рану дать?
„Про щож мазку мирянську лити,
„За Турна щиро так стоять?
„Ютурна на одну проказу,
„І певне по твому приказу,
„Палаш Рутульцю піддала.
„І покиж будеш ти біситься?
„На Трою і Троянців злиться?
„Ти зла їм вдоволь задала.“
161.Юнона в первий раз смирилась,
Без крику к Зевсу річ вела:
„Прости, паноче! проступилась,
„Я, далебі, дурна була.
„Нехай Еней сідла Рутульця,
„Нехай спиха Латина з стульця,
„Нехай поселить тут свій рід, —
„Но тільки щоб латинське племя
„Удержало на вічне время
„Імення, мову, віру, вид.“
162.„Іноси! сількісь!“ як мовляла,
Юноні Юпитер сказав.
Богиня з радіщ танцювала,
А Зевс метелицю свистав.
І все на шальках розважали,
Ютурну в воду одіслали,
Щоб з братом Турном розлучить;
Бо книжка Зевсова з судьбами,
Несмертних писана руками,
Так мусіла установить.
163.Еней махає довгим списом,
На Турна міцно наступа,
„Тепер, — кричить, підбитий бісом, —
„Тебе ніхто не захова!
„Хоть як вертись і одступайся,
„Хоть в віщо хоч перекидайся,
„Хоть зайчиком, хоть вовком стань,
„Хоть в небо лізь, ниряй хоть в воду —
„Я витягну тебе з під споду
„І розмізчу погану дрянь!“
|
