Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/187

Ця сторінка вичитана

84.Еней, к добру з натури склонний,
Сказав послам латинським так:
Латинус рекс єсть невгомонний,
„А Турнус пессімус дурак...
І кваре воювать нам мекум?
Латинуса буть путо цекум,
„А вас, сеньорес, без ума;
Латинусу рад пацем даре,
Пермітто мертвих похова ре,
„І злости корам вас нема.

85.„Один єсть Турнус ворог меус,
„Сам, ерго, дебет воювать;
„Велять так фата, ут Енеус
„Вам буде рекс, Аматі зять.
„Щоб привести ад фінем беллюм,
„Ми зробим з Турнусом дуеллюм,
„Про що всіх санґвіс проливать?
„Чи Турнус буде, чи Енеус,
„Укаже глядіус, вель Деус
„Латинським сцептро управлять“.

86.Латинськії посли ззиркнулись,
По серцю їм ця річ була;
Знечевя трохи схаменулись,
Дрансеса смілість тут взяла:
„О князю,  —  крикнув,  —  пресловутий!
„Великим ти родився бути!
„Ми все в Латинові уста
„Внесем, дрібнесенько розкажем
„І щиро, щиро те докажем,
„Що з Турном дружба єсть пуста“.

87.І мировую тут зробили
На тиждень, два, або і три,
І в договорі положили,
Щоб теслі і другі майстри
Латинські помогли Троянам,
Цим ланцям, голякам, прочанам,
Достроїть новий городок;
Щоб нарубать дали соснини,
Клинків, дубків і берестини,
На крокви годних осичок.

 

165