|
44.Паллант Евандрович наскоком
Як-раз Гібсона і насів,
Шпигнув в висок над правим оком,
Гибсон і дутеля із'їв.
За цим такаяж смертна кара
І лютого постигла Лара.
Ось Ретій в бендюгах летить!
Цього Паллант стягнув за ногу,
Ударив, як пузир, об дрогу,
Мазка із трупа капотить.
45.Ось, ось яриться, бісом дише
Агамемноненко Талес
І бистрим бігом все колише,
Неначе в гніві сам Зевес;
Вокруг себе все побиває, —
Фарет з ним збігшись, погибає,
Душі пустився Демоток,
Ладона сплющив, як блощицю,
Кричить: „Палланта-ледащицю
„Злигаю я в один ковток!“
46.Паллант любесенький хлопчина
Скріпивсь, стоїть, як твердий дуб,
І жде, яка то зла личина,
Йому намяти хоче чуб.
Діждавсь — і зо всього розгона
Вліпив такого макогона,
Що пан Талес шкереберть став.
Паллант його поволочивши,
Потім на горло наступивши,
Всього ногами потоптав.
47.За цим Авента пхнувши ззаду,
Поставив раком на показ,
І тут цьогож понюхав чаду
Одважний парубійка Клавз.
Хто ни сусіль — тому кабаки
Давав Паллант і всі бурлаки,
З Аркадії що з ним прийшли.
Побачив Турн собі зневагу;
Не мед дають тут пить, а брагу,
І коси не траву найшли.
|
