112.„Тепер до кого прихилюся,
„Хто злую долю облегчить?
„Куди в біді я притулюся?
„Слабу ніхто не приглядить!
„Тепер прощайте всі поклони
„Що получала во дні они
„Од вдов, дівчат і молодиць
„3а дивні брови соболині.
„3а очі ясні соколині,
„Що здатний був до вечерниць.
113.„Колиб мені твій труп достати
„І тіло білеє обмить,
„І з похороном поховати,
„До ями з миром проводить.
„0 боги! як ви допустили,
„Щоб і одинчика убили
„І настромили на віху
„Його козацькую головку?
„Десь світ вертиться цей без толку,
„Що тут дають і добрим тьху.
114.„А ви, що Евруся згубили!
„Щоб ваш пропав собачий рід.
„Щоб вашіж діти вас побили,
„Щоб з потрухом погиб ваш плід!...
„0х, чом не звір я, чом не львиця,
„Чом не скажена я вовчиця —
„Щоб мні Рутульців розідрать,
„Щоб серце вирвать з требухою,
„Умазать морду їх мазкою,
„Щоб маслаки їх посмоктать?..“
115.Цей галас і репетування
Троян всіх в смуток привело:
Плаксивеє з синком прощання
У всіх з очей слізки тягло.
Асканій більше всіх тут хлипав
І губи так собі задрипав,
Що мов на його сап напав.
К старій з поклоном підступивши,
На оберемок ухвативши,
В землянку з валу потаскав.
135
