Сторінка:Твори Григория Квітки-Основяненка. Том I (Львів, 1911).pdf/11

I.

 

САЛДАТСЬКИЙ ПАТРЕТ.

ЛАТИНСЬКА ПОБРЕХЕНЬКА ПО НАШОМУ РОСКАЗАНА.

 

 

Суплїка до пана іздателя.

 

Любезний мій приятелю!

 

Дойшла до мене чутка, що ти хочеш і в нас, по московській модї, збити книжечку, а як її по нашому назвати, не вмію; бо й Москалї — не ті Москалї, що́ живуть у Москві, а такі, що́ не з наших а з рассєйських — що́ кріпко в них кохають ся, і ті, не вмівши її по сво́єму назвати, зовуть по нїмецьки. Так нехай же по нашому буде: збірник. Спаси-бі тобі за сюю працю. Через тебе будемо знати, хто з наших Слобожан та й з Гетьманцїв що́ і як компонує. Ще-ж я чув, буцїм-то хочеш ти тутже притулити де-що і по нашому писаного. За сюю вигадку аж тричі тобі дякую. Нехай же знають і наших! Бо є такі люде на сьвітї, що́ з нас кепкують і говорють та й пишуть, буцїм-то з наших нїхто не втне, щоб було, як вони кажуть, і звичайне і нїжненьке і розумне і полезне, і що, стало бить, по нашому опріч лайки та глузованьня над дурнем більш нїчого не можно й написати.