Сторінка:Твори. Том 3 (Хвильовий, 1930).djvu/33

Ця сторінка вичитана

уже записався в жовтенята, а Фіялка покищо кандидатка.

Крім цих законних членів сім'ї є ще, так би мовити, незаконні, себто не зв'язані інтимними родинними зв'язками. Це — мадмуазель Люсі, гувернантка, і Явдоха — радянська куховарка, член місцевого харчсмаку. Словом, челядь Івана Івановича так відноситься до хазяїв, як приблизно 2 до 4. Іншими словами, пропорція цілком законна, і у всякому разі нічого не має спільного з буржуазними замашками.

Але хто ж цей Іван Іванович? (мій герой уже прийшов додому і поставив свою парасольку в соняшну пляму того сонця, що благословляло його важку путь — саме важку, бо щось із серцем не ладно — своїми мажорними рожево-білими проміннями). Хто ж цей Іван Іванович?

Ах, боже мій! Хіба ж не ясно? Це, на погляд Семена Яковича (про Семена Яковича теж читайте далі), це — зразковий член такої то колеґії, такого то тресту. Правда, утримання його складається всього з 250 карбованців, але про цю цифру можна говорити в тому разі, коли не рахувати різних дрібничок, як от: поверхурочних, добових і того реґулярного гонорару, що його він добуває від місцевої преси за не зовсім некомпілятивні статті. Словом, матеріяльний стан мойого героя нижче нормального, коли взяти на увагу бюджет нашого сучасного буржуа чи то курс червінця