— Сім'я, друзі, винаходи, взагалі деталі його зворушливого життя, нарешті, опис трагічної загибелі.
Зачем же изображать бедность, да бедность, да несовершенство нашей жизни, выкапывая людей из глуши, из отдаленных закоулков государства? Что же делать, если уже таковы свойства сочинителя, и, заболев собственным несовершенством, уже и не может изображать он ничего другого, как только бедность да бедность да несовершенство нашей жизни, выкапывая людей из глуши, из отдаленных закоулков государства? И вот опять попали мы в глушь, опять натнулись на закоулок. Зато какая глушь и какой закоулок!
Н. Гоголь
Текерей, наприклад, каже, що Свифт (ви пам'ятаєте „Гуліверову подорож“) справляє на нього вражіння величезного гіганта і що загибіль його, Свифтова, нагадує йому, Текерею, загибіль ґрандіозного царства.
Так думав про названого автора і Іван Іванович і думав саме в ті дні, коли його було вигнано з третього курсу юридичного факультету за „вольтер'янство“. Він тоді навіть обіцяв комусь,
