Сторінка:Твори. Том 3 (Хвильовий, 1930).djvu/278

Цю сторінку схвалено

— От теж „до речі“, — нарешті кинув він. — Астрономічна сенсація. Ви нічого не чули про спостереження потсдамського професора Шнаудера?

Журналіст насторожився і вмить дістав олівця.

— Прошу!

— Так от: його спостереження і справді надзвичайні, — сказав Криленко. — Виявляється, що географічна широта Потсдамської обсерваторії на протязі 21-го року почала рухатись і нарешті… перемістилась. За кілька років вона одійшла від північного бігуна на 15 метрів.

— Це — сенсація, — скрикнув Шарко, дописуючи останню фразу. — Дуже вам вдячний. Може, ви дасте ще якусь інформацію?

— На жаль, більше не маю!

— Ну, нічого. Будемо задоволені й цим… Але до речі, — і журналіст повернувся до Сердюка. — Невже вас не цікавить, які цілі мав у цій подорожі наш шановний інженер?

Тільки тепер Криленко знову звернув увагу на Сердюка. Той сидів у колишній позі і бубонів по столу пальцями. Тільки тепер він звернув увагу, що його сопутники мали однакові костюми, однакові капелюхи, що в них був спільний саквояж, і це його навело на таку мисль: Сердюка й Шарка зв'язано якимись спільними інтересами, вони живуть на одній кватирі, навіть користуються одним магазином. І Криленко, якого в новій обстановці