— Чому ж, можна й брошуру!.. — і, перескочивши з легкістю лані до другої теми, він кинув: — До речі: ви не можете мені сказати, скільки нових видавництв появилось за останні три місяці в Німеччині?
— Не можу.
— Шкода! — серйозно пошкодував Шарко. — Тоді ви, може, знаєте, яка книга користується там зараз найбільшим успіхом?
Криленко згадав одну з недавно випущених у Берліні „популярних“ брошур і сказав іронічно:
— Чув я, книга Клари Гофер користується успіхом.
— Дякую. Це я знаю. „Брачне життя Гете“. Але ви помиляєтесь: більшим успіхом зустріли „Білого Домініканця“.
— Виходить, ви краще поінформовані про тамошнє життя, — сказав Криленко.
— Е, все це єрунда! Дрібниці! — скрикнув журналіст. — Моя поінформованість безперечно бліда. В даному разі я цікавлюсь справжньою сенсацією… Знаєте, не хочеться інтеліґентній людині плентатись у хвості подій.
Криленко вийняв з бокової кишені нову сигару й запалив її. Сну як не було. Слухав він Шарка все з більшою увагою і тепер напружував мислі, пригадуючи останні европейські новини: треба було підтримати балакучого журналіста.
