Знаєте — життя, пертурбації, ну, і т. п… А втім, я ухилився від теми. Вас цікавить, як ми, я й мій сопутник, вельмишановний інженер Сердюк, забрели в ці краї? Я не помиляюсь?
— Так. Ви не помиляєтесь, — збираючись з мислями, сказав Криленко і усміхнувся: ця зустріч його вже зацікавлювала. Як практична людина, він зробив той висновок, що йому і в дорозі не гріх ознайомитися з побутовими явищами тутешнього життя.
— От і добре, — сказав журналіст і, запаливши англійську люльку, сів напроти Криленка. — Їздили ми, власне, в дуже цікавих справах. Як вам відомо, в сузір'ї Рака появилась нова комета. Обсерваторія встановила, що вона во образі туманної плями, що в центрі пляма світліша, що хвоста комета не має, і т. д. і т. п. Комету ми вже розглядали в призматичний бінокль: видно добре. Але справа, бачите, не в тому. Мій друг, астроном Грахе, найшов, що деталі видніші на прикордонній смузі. Ясно: комета наближається до сонця, видимість її зменшується, скоро вона зовсім сховається на цілих 1208 днів, і було б злочином перед республікою не вивчити її деталі. І от я поспішив до щасливого місця, саме до прикордонної полоси. І знаєте — не жалію. Завтра дам декілька нотаток у столичну пресу.
Криленко знову усміхнувся.
— А не находите ви потрібним написати цілу брошуру з приводу цих деталів?
