узнаю, що ти покохав когось — чекай мене: тебе уб'є жінка, яка…
Криленко, не дочитавши листа, спокійно його положив у конверт і засунув у папіровник. І тут же, зиркнувши на Сердюка, який і тепер сидів у колишній позі біля вікна, він в'яло подумав, що Сердюк по суті його колеґа і що в Сердюка таке ж волосся, як і в його колишньої дружини. Криленко, щоб розвіяти сон, навіть хотів заговорити з інженером. Але в цей момент двері з шумом одлетіли вбік і в купе увійшов жвавий пасажир. Він мав трохи розхристаний вигляд, і його червоне обличчя уїдливо підкреслювало, що він допіру провів декілька годин з веселою компанією в купе, що праворуч, і не без участи виноградного чи якогось там іншого вина. Криленко тільки тепер догадався, де був цей сопутник, і, зиркнувши на його осадкувату фігуру, на його підмаслені очі та парикмахерський проділ, подумав, що йому, Криленкові, усміхається перспектива дещо узнати про Сердюка і головне — розвіяти сон.
— Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus! — надто непримушено скрикнув сопутник інженера і підсів до Сердюка… — Ну… ну… чи не досить мовчати?
— Я не мовчав, — заперечив інженер і підкинув плече.
