Цю сторінку схвалено
„ЛІЛЮЛІ“
Павлові Тичині
I
Вилітає експрес і курить.
Тоді в калейдоскопі:
— жита, степи, гони й північний туман із осінньої магістралі. Провалюються темні горизонти, оселі, байраки, глухі нетрі. Виростають фабричні поселки, содові заводи, шахти, домни. Експрес перелітає яри, могили, похмурі перевали, і чути далекий надзвичайний гул.
… А за Тайгайським мостом, де починається робітничий поселок:
— реальні результати капебеу.
То заводський квартал, що вже не мовчить — вийшов із німого мертвого кола й шпурляє в блакитні межі крицевий і грізний клекіт.
Це знає город.
… А вранці, ввечері, вночі в завданий час довго й спроволока гудить заводський гудок. — В центрі города гудка не чути.
