Цю сторінку схвалено
На другій верстві пудель нарешті відстав і повернувся на віллу. Сайгор подивився йому вслід: до болю хотілось розмозжити собачу голову.
І тільки на шостій верстві, коли раптом брякнуло вогняне сонце, згадав день, ніч — там і почервонів.
Перша вілла на узгір'ї майнула білим крилом і пропала за обрієм.
Сайгор, суворий і блідий, поспішав до города.