тобі? Помиляйся! і помиляйся саме так, а не так!.. І які можуть бути помилки?
Воістину: це була дійсність, як зграя голодних вовків. Але це була й єдина дорога до загірних озір невідомої прекрасної комуни.
… І тоді я горів в огні фанатизму й чітко відбивав кроки по північній дорозі.
… Мовчазна процесія підходила до бору. Я не пам'ятаю, як розставляли черниць, я пам'ятаю:
до мене підійшов доктор і положив мені руку па плече:
— Ваша мати там! Робіть, що хочете!
Я подивився:
— з натовпу виділилася постать і тихо самотно пішла на узлісся.
… Місяць стояв у зеніті й висів над безоднею. Далі відходила в зелено-лимонну безвість мертва дорога. Праворуч маячив сторожевий загін мойого батальйону. І в цей момент над го́родом знявся рясний огонь — перестрілка знову била тривогу. То відходили інсургенти, — то помітив ворог. — Збоку розірвався снаряд.
… Я вийняв із кобури мавзера й поспішно пішов до самотної постати. І тоді ж, пам'ятаю, спалахнули короткі огні: так кінчали з черницями.
І тоді ж пам'ятаю —
з бору вдарив у тривогу наш панцерник. — Загудів ліс.
