Сторінка:Твори. Том 1 (Хвильовий, 1927).pdf/99

Цю сторінку схвалено
 
НА ГЛУХІМ ШЛЯХУ

Глибокі борозни літ… І це — тоска… Куди сховаюсь від могил твоїх?

… А в тім, добре: і штучні вона мала та з часом повипадали з омети. А постать її прибила чвиря. Знаєте — чвиря на глухім шляху. … Мороз коле скло, мережить скло.

Школа, клас…
До повіту — 60, до станції — 80.
Навкруги: глуш,
 глуш,
 глуш…

Це глибокий чатинник моєї несибірської тайги.

.   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .

… Знаєте, милий друже, от мініятюрний фрагмент із забутої розвіяної поеми „Азія“.

„… В п'ятому віці — дикім і далекім — від Уральських хребтів, від Волзьких скель до тихих голубих вод Дунаю: гуни, сармати, германці … І вбив син Мундцука свого брата Бледу. Скажений Аттіла, король гунів.