Убирала в Яблучкиної, а Хая демонстративно закаблучками вистукувала.
Потім уборщиця прийшла до Хаї, а Хая на кроваті розкинулась.
— Ах, боже мій! Чого ви так довго? Я ж просила вас скоріше, бо до нас, мабуть, приїде народній комісар.
А потім закричала глухо:
— Ох! Ох!
Уборщиця:
— Що з вами, баришня?
Тоді Хая сказала з тугою:
— Ах, яка ви дура… простіть мене, Прісю. Невже ви не розумієте, що в мене хороба матки?
…Маленька справка: Карло Іванович приходив до Зої й казав:
— Ах, Зою! Ві такой корошій товаришь. Ніфшелі Хая міня не люпіт? А я не маху, мі сєвєрні люді надолько люпім…
Зоя:
— Я, Карло Іванович, не знаю…
І до матері:
— Мамо, вгомоніть Соню, чого вона розкричалась? Поколишіть…
Зоя, сем'я Зоїна. Зоя дивиться перелякано. У неї чоловіка нема (був), у неї салдатський пайок і мільйон (п'ять коп. зол. валютою) жаловання на місяць.