Сторінка:Твори. Том 1 (Хвильовий, 1927).pdf/236

Цю сторінку схвалено

Убирала в Яблучкиної, а Хая демонстративно закаблучками вистукувала.

Потім уборщиця прийшла до Хаї, а Хая на кроваті розкинулась.

— Ах, боже мій! Чого ви так довго? Я ж просила вас скоріше, бо до нас, мабуть, приїде народній комісар.

А потім закричала глухо:

— Ох! Ох!

Уборщиця:

— Що з вами, баришня?

Тоді Хая сказала з тугою:

— Ах, яка ви дура… простіть мене, Прісю. Невже ви не розумієте, що в мене хороба матки?

…Маленька справка: Карло Іванович приходив до Зої й казав:

— Ах, Зою! Ві такой корошій товаришь. Ніфшелі Хая міня не люпіт? А я не маху, мі сєвєрні люді надолько люпім…

Зоя:

— Я, Карло Іванович, не знаю…

І до матері:

— Мамо, вгомоніть Соню, чого вона розкричалась? Поколишіть…

 
III

Зоя, сем'я Зоїна. Зоя дивиться перелякано. У неї чоловіка нема (був), у неї салдатський пайок і мільйон (п'ять коп. зол. валютою) жаловання на місяць.