Цю сторінку схвалено
…Рипнули перелякано ворота у барачний двір.
…А далеко гудів радіо на тисячі гін про журбу нашої невеселої країни.
V
Дощ ущух.
Світанок йшов із сходу ледаче, довго. Потім брів сірий день, зазираючи в калюжі.
Хмари низько стояли над самотними бараками.
Хмари придавили одним краєм західні квартали міста.
… З го́рода тягнулись клячі з калом.
Ну, а від заводських воріт сунувся натовп голубих людей.
Попереду біг гладкий собака з обірваними вухами. Иноді собака зупинявся, нюхав землю, тоді зупинялися й люди.
Але це на момент.
Ішли далі.
І от — Юхим ускочив до Мазія.
Шукають… з собакою…
Мазій спокійно сказав:
— Хай шукають.
— Ну, а як найдуть?
— Не найдуть.
…Юхим побіг до Оришки.
Баба в обійми його:
— Ходім, Юхиме, пограємось.