Цю сторінку схвалено
— Товаришу Гофмане! Чого командири не допомагають? Що це, старий режим?
Гофман летючий мітинг:
— Паф! Паф!
Заспокоїлись.
Увесь двір штаба у ліхтарях. Завтра буде ілюмінація.
На північ урочисто підуть мідні спогади. Завтра розгорнемо голубину книгу вічної поезії — світової, синьої. Це — революція.
Хіба комунари забудуть цей день? Хіба це не велична поезія?
Поринаємо в синіх тривожних ночах, наші мислі відходять —
- на північ,
- на південь,
- на захід,
- на схід.
І ширяємо над землею замріяні, далекі.
… Хіба це не поезія?
Завтра розгорнемо голубину книгу вічної поезії — світової, синьої.
… Марія читала європейські новинки, про радіо-плуг.
Сказала лукаво Гофманові:
— От пишуть про радіо-плуг і ще знайте: в Америці є вже орудія, що бьють на п'ятсот верстов. Хіба нам угнатися за ними?
