гетьманський ліс, згадується гетьманщина, Гоголь, татари, Карло XII і т. инш. Тоді могили жевріють, ніч, день, ранок, світанок — все одно… Над степами гойдається шуліка…
Із Дамаївки приїздили двоє: Павло й Мишко комуніст. Приїздили на човні до Степанового городу. Степанова дівка — Гандзя, казали — повна пазуха грудей. У Степановій клуні спала й Оксана. З Оксаною от що: їй 17 літ, батько її, Рубан, сюсюкає, а мати теж сюсюкає. Оксана ходить „корольком“, груди що яблука тверді й несе їх уперед, от і спокушала парубків.
Казали:
— Оксано, пора на вечерниці!
А батько не пускав. Парубки обмазали ворота дьогтем, а на ворота солом'яного діда поставили. Рубан перелякався й засюсюкав:
— Сарас іди носювати в клуню!
Оксана:
— Що ви, тату?
— Сарас, сьоб мені сього гріха більс не було.
І виштовхав із хати, а сам пішов у комнезам скаржитись. А було це вдень. Оксана подумала й пішла до Гандзі. Та ж спить з парубками уже шостий рік. Порадила: лягай зо мною. Послухала. Гандзя з Павлом на возі, а Оксана поки-що сама. На другий день Павло приїхав з Мишком, і Мишко ліг біля Оксани.
Було й так: Павло забариться, а Гандзя чекає. Тоді виходили з клуні, щоб парубки не почули,