Сторінка:Твори. Том 1 (Хвильовий, 1927).pdf/130

Цю сторінку схвалено

…І от сидить Вероніка й робітниця Христина.

А от з книги дум народніх:

прийде, гряде час: забармашать посьолки, машини, заводи, оселі. Забармашить земля. І, як музика польових просторів, ллється ця надзвичайна агітація. Ходять бояни невідомих комун і співають вечірню молитву, коли жевріє свіча загірнього сонця:

— … Слава в верхів'ях революції і на землі радість.

… Отже сидить Вероніка, а Христина підбирає своє сиве волосся. І каже Христина:

— … Так, прийшла я в призидум. Що ж ти, кажу, за призидум, що в тебе нема нікоторої правди? Буржуй ти — і больш нічого. А що я безпартєйна, то я на тебе плюю, потому как ресефесер не призидум, а делегацькоє собрання. Должон за правду стоять.

… Вероніка сидить, нахиливши голову.

На каланчі горить огонь, відтіля чути неясний клекіт із Слобожанських степів, що оточили город. Весна.

І лине сторожкий клекіт по туманних шляхах. І співає боян вечірню молитву, і каже слово „о полку“ людяности: за морями, за лісами, за широкими тривожними ланами лежать золоті піски і блукають там отари здійснених бажань,