Сторінка:Твори. Том 1 (Хвильовий, 1927).pdf/120

Цю сторінку схвалено

… Савко мовчки виліз, подивився навкруги себе й похилив голову.

Зловтішними огняницями горіли в голохвастівців очі.

Підійшли до Савка, мовчки роздягли його й голого повели в поле.

Ішов по дорозі Савко й тупо дивився на полтавський ліс.

… Млинки мовчали.

… За вітряками голохвастівці зупинились:

— Хлопці! В кого гостріший ніж? Виймай!

… А потім двоє одійшли в бік, підійшли до хати й пустили два червоні півні.

… На далеких гонах горіли огнем сухого повітря запашні бур'яни.

Піднявся вітер. Зашуміли Млинки. Забили в розбиті дзвони. Загаласували вулиці.

— Рятуйте! Рятуйте!

… А глибокої ночи із злизаного пожаром краю, посунулись натовпи людей до голохвастівців.

Тієї ж ночи величезна заграва пожежі стояла над Солонськім Яром.

І знову на далеких гонах горіли огнем сухого повітря запашні бур'яни, і гостро пахло дубовим молодняком.