|
… Проходили віки. І прийшов глухий вік — XIV. І на невідомих азіятських верхів'ях підвелась грізна постать Тамерлана…“ |
Це nota bene до моєї віри: велика істина землі: сонце підводиться на сході.
…Сосни гудуть-гудуть…
— Хуртовина. Вітри.
|
|
Дітвора співає:
— Ніхто не дасть нам ізбавлення: ні туз, ні дама, ні валет…
… Наталя Миколаївна стурбована. Наталя Миколаївна біжить:
— Боже мій, діти! Не можна так співати: це ж пісня державна!
Наталя Миколаївна скінчила прогімназію — то так далеко! — Нестір — сторож:
— … Миколаївно! А хліба вже, мать, нема?
— Ах, Несторе! Боже мій! Чого ви турбуєтесь?.. Я як-небудь…
Вона… „як-небудь“. Нестір:
— Ох, Миколаївно! Святий ви чоловік. Потому, як мені уздрівається: забули про нас буржуази… Пожалуйте, махорочхи.
Закурюють.
