Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/70

Цю сторінку схвалено


4.
 
.   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .
.   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .

Реве, свыще заверюха,
По лису завыло,
Якъ те море, биле поле
Снигомъ покотылось.
Выйшовъ зъ хаты карбивнычый,
Щобъ лисъ оглядиты,
Та де тоби! Таке лыхо,
Що не выдно й свита.
— Эге, бачу! яка фуга!
Цуръ же йому зъ лисомъ,
Питы въ хату.... Що тамъ таке?…
Отъ йхъ достобиса!
Недобра йхъ розносыла,
Мовъ, справды, за диломъ!
Нычыпоре! дывысь лышень,
Яки побилилы! —
— Що? Москали? — Де Москали? —