Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/163

Цю сторінку схвалено


Впилысь кровью, а хто виненъ?
Ксёндзы, Ізуиты!… (13).

Мандровалы Гайдамаки,
Лисами, Ярами,
А заными и Галайда
Зъ дрибными слёзами.
Вже минулы Воронивку,
Вырбивку, въ Вилшану —
Пріихалы; хибы спытать
Спытать про Оксану?
Неспытаю, шобъ незналы
За що пропадаю…
А тымъ часомъ Гайдамаки
Й Вилшану минають.
Питаеця у хлопчика:
«Шо тытаря вбилы?
«Ба-ни дядьку, батько казавъ
«Що его спалылы
«Оти ляхи що тамъ лежать
«И Оксану вкралы,
«А тытаря на цвынтари
«Вчора заховалы.»
Не дослухавъ… «несы коню
«И поводы кинувъ