110
Знайшли вчора у діброві. Світи довше в чистім полі, Щоб нагулятись доволі . Поки відьми ще літають, Поки півні не співають, Посвіти нам... Он щось ходить! Он під дубом щось там робить! Ух, ух! Солом'яний дух, дух! Мене мати породила, Нехрещену положила“. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик
120
130
Орда мов ріже. Мов скажені, Летять до дуба... нічичирк!.. Схаменулись нехрещені, Дивляться: мелькає, щось лізе вверх по стовбуру До самого краю. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила: Отаку то їй причину Ворожка зробила! На самий верх на гіллячці Стала... в серце коле! Подивилась на всі боки Та й лізе додолу.
Кругом дуба русалоньки Мовчки дожидали; Взяли її, сердешную, Та й залоскотали.
140
Довго, довго дивувались На її уроду... Треті півні: кукуріку — Шелеснули в воду. Защебетав жайворонок, Угору летючи; Закувала зозуленька, На дубу сидячи;
