Святу́ ша́почку въ пеще́рахъ
У Йва́на свято́го,
Щобъ голова́ не боліла
Въ Ма́рка молодо́го;
И пе́рстеникъ у Варва́ри
Неві́стці доста́ла,
И, всімъ святи́мъ поклони́вшись,
Додо́му верта́лась.
Верну́лася. Катери́на
И Ма́рко зостріли
За ворітьми́, ввели́ въ ха́ту
Й за стілъ посади́ли;
Напова́ли й годува́ли,
Про Ки́евъ пита́ли,
И въ кімна́ті Катери́на
Одпочи́ть посла́ла.
»За́ що вони́ мене́ лю́блять?
За́ що поважа́ють?
О Бо́же мій милосе́рдний!
Мо́же, вони́ зна́ють....
Мо́же, вони́ догада́лись....
