Кохайтеся жь, любитеся,
Якъ серденько знае.
Защебече соловейко
Въ лузи на калыни,
Заспивае козаченько,
Ходя по долыни, —
Спива соби, покы выйде
Чорнобрыва зъ хаты —
А винъ іи запытае:
— Чы не была маты? —
Стануть соби, обіймутця —
Спива соловейко:
Послухають, розійдутця,
Обое раденьки....
Нихто того не побачыть,
Нихто не спытае:
— Де ты була, що робыла?
Сама соби знае....
Любылася, кохалася,
А серденько млило —
Воно чуло недоленьку,
