то влітає в залю верхи на коні: в'їхав і став, як вкопаний…
Леонид. Що ви? в бель'етаж?
Ліна. Ого, ось тривайте… (Встає й розповідає, махаючи руками). Все ущухло, нарешті — грім оплесків. Тато повертає коня і гордо виїзжає. Перед сходами кінь став і подався назад. Тато остроги йому в боки, кінь скік, і вмить на вулиці…
(Регіт).
Іполіт Миколаєвич. М-да, всього було… Один раз, у Київі, на масниці… (до Ліни). Він не розказував?.. Забрали ми із цірку актьорок і актьорів і — гайда за город. Тільки що виїхали в поле, зараз я одного актьора турнув із саней у сніг…
Творогин. Так, так, хе-х-хе!.. Другого я, третього Федір Петрович..,
Іполіт Миколаєвич. Хе-хе-хе. Тоді до Федора в окономію. Отам було…
Всеволод. Уявляю собі…
Євген (вбігає, засапавшись, увесь мокрий, з його цівками збігає вода). Панна Ольга втопилась! Зараз витяг на беріг…
| Разом | { | Леонид: Де?..
Євген. Біля купальні. Тетяна Михайлівна. Ох, мені лихо! (Метушиться коло Вікторії Францовни). Дуся. А-ах! (Падає на груди Шахові).
|
