Ця сторінка вичитана
20
——————
Ліна і Всевволод з картонками і парасолькою під рукою). Сюди, сюди, голубчику! (Помітивши сцену, стає і спліскує руками). Що це таке?
Іван. То не я, пані, їже Богу, не я. То Маруська.
Маруся. Бреше він, пані…
Микола Лукич (ще не баче нікого; він скористувався тим, що Іван став: підходить і б'є його костурем по плечах, але це йому не лехко далось: він трохи не впав).
Всеволод. Ого! дідусь і досі воює.
Вікторія Францовна (піддержує старого). Тату, що Ви робите? (Розв'язує йому на голові ганчірку. Маруся зникає у двері на веранду).
Микола Лукич (мов спійманий школяр). Хи-хи-хи…
(Картина).
ЗАВІСА.
