(1856), які вийшли у Київі, 1907 (Оповідання), ц. 65 коп.; з осібна треба піднести його оповідання: „Щастє Пейсаха Лейдермана“, „Злочинниця“, „Забув“, Союзник і Союзниця“, Київ, 1912, ц. по 8 коп. і маленькі гумористичні образки „В судї“ під прибраним іменем Виборний Макогоненко.
З повістей і оповідань Володимира Леонтовича (Левенка, 1866) варто прочитати повість з життя нашого попівства „Per pedes apostolorum“ (Ногами апостолів), Львів, 1896, ц. 60 сот., повість „Пани й люди“, Львів, 1893, цїна 1•60 К, але передусїм дуже цїкаву збірку оповідань п. з. „Старе й нове“, Київ, 1913, ц. 75 коп., Леонтович письменник тенденційний, мова в нього, головно в повістях, доволї тяжка.
З творами так званої підгірської трійцї, яка незвичайно тонко підмічає життє українського народу на галицькім Підгіррі, повинен український читач познайомити ся в цїлости. Се по більшій части коротенькі образочки, темні, дуже темні, але що вже змайструють, все виходить дуже гарно. Сюди належить Василь Стефаник (1871) збірки його оповідань: „Дорога“, Львів, 1901, цїна 1•60 К й „Моє слово“, Львів, 1905, ц. 4 К. Для читача, який не дуже ще познайомлений з повним скарбом української мови, радимо петербурзьке виданнє творів Стефаника з 1905 р., ц. 70 коп., бо в тім виданню всї підгірські нарічеві слова й вимова заступлені лїтературною мовою. Звертаємо передусїм увагу на оповідання: „Камяний хрест“, „Клинові листки“, „Мамин синок“, „Катруся“, „Стратив ся“, „Виводили з села“. Лесь Мартович (1871—1916) — збірники: „Нечитальник“, Львів, 1900, ц. 1•60 К, „Хитрий Панько“, Львів, 1903, ц. 1•50 К, „Стрибожий дарунок“, Львів, 1905, ц. 1•20 К, „Війт“, Львів, 1907, ц. 8 сот. Велике вражіннє робить оповіданнє „Мужицька смерть“. Розмови в оповіданнях Мартовича йдуть часто в підгірськім діялєктї, тому просимо дуже уважно читати сї оповідання. Те саме відносить ся й до третього письменника, Івана Семанюка (1874), оповідання якого вийшли в Чернівцях п. з. „Карби“, ц. 60 сот. (підгірські слова пояснені під стрічками); кращі оповідання: „Зведениця“, „На Боже“, „Св. Николай у гартї“, „Хиба даруймо воду“, „Злодїя зловили“.
З оповідачів, що виступили при кінцї 90 років, варто прочитати дуже талановитого Ярослава Окуневського, автора описів подорожей по світї; його „Листи з чужини“ (Ч. I, Чернівцї, 1898 і Ч. II, Львів, 1902, ц. по 4 К за том)
