гадку і клав сей документ на сонце, щоби висох. Коли штука писаня стала ся загальнїйшою, табличка стала тратити форму кулї, а писано лише на сплощених сторонах. З кождим столїтєм куля ставала щораз більше дїйсною табличкою і коло р. 4000 перед Христом одержала форму квадрату. Окрім того подібна табличка розвинула ся з першої цегли. Цегла мала в Вавилонї простокутну форму. Один бік, котрим цеглу кладено (при висушуваню) на землю, був плоский, а випуклий бік був обернений до сонця, бо при сушеню краї обпадали. Перші некулисті таблички мали таку саму форму. З часом випукла сторона ставала щораз більше плоскою, а коло 3800 р. п. Хр. обі сторони були вже майже рівні. Майже квадратова табличка довго задержала сю форму. Коли треба було богато написати, продовжувано її, полишаючи ширину ту саму. Найбільша часть табличок має 3 цалї довжини а 1½ ширини, але є також таблички від ½ цаля до 18 цалїв довгі, а на стопу широкі. Простокутна форма є найчастійша, для специяльних цїлий вибирано також инші форми. Школярі уживали округлих табличок, а купцї привязували до товарів таблички в формі яйця, на однім кінци продїравлені, щоби мож було протягнути шнурок.
Як перед 2400 роками п. Хр. Вавилонець хотїв написати лист, то послугував ся такою самою табличкою, яку звичайно уживано на документи. По написаню листу помазувано табличку єще тонкою верствою глини, котра мала значінє нинїшної коверти і закривала письмо перед оком цїкавих. На сїй верстві глини вибивано печатку або записувано її кількома словами і готовий лист, заки єго вислано, ставляв ся на сонце, щоби висох, або випалював ся в огни.
Віднайденє сих документів в Бісмиї не лиш відкрило первістну форму табличок, але також показує докладно розвій клинового письма. Воно є случайним наслїдком ужитя глини. Перші написи, знайдені головно на черепах камяних начинь, показують прості лінії а клинів не мають нїяких. Першим письмом Вавилонцїв були нарисовані образи предметів. З часом образи стали ся конвенциональними, так що первістно представлені образи ледво дадуть ся пізнати. Коли камінь заступлено глиною, показало ся, що на глинї тяжко рисувати простими лїнїями, бо кант долотка, котрим рисовано, потапав при тягненю лїнїї щораз більше в глинї, полишаючи рівець в формі клина. Супротив того, що глина стала ся материялом писарями виключно уживаним, отже формою клина стали з часом висказувати думки на глинї. Старе простолїнїйне письмо Вавилонцї з часом забули так, що в послїдних столїтях вавилонської держави навіть на камени писали виключно клиновим письмом.
Як пити воду? Успішне уживанє води в многих недугах і недомаганях людского орґанїзму довело до того, що воду зачали уважати за якесь загально курацийне средство, через що її уживають навіть там, де вона шкодить, і в спосіб, котрий до здоровля цїлком не причиняє ся. Для здорового чоловіка, котрий має віддати свому орґанїзмови ту воду, яку стратив через скіру і легки, вода є дійсно потрібним і здоровим напитком. Також при поборюваню многих недуг вода може бути помічним средством. Прим. при запаленю бронхіїв, особливо коли воно є сполучене з сухим кашлем, питє більшої скількости води може принести полекшу. Перед нападом кашлю, котрий не дає спати в ночи, можна часами охоронини ся, коли перед спанєм напємо ся трохи теплої води. Але треба знати і се, що при деяких недугах небезпечно пити богато води, бо недуга може погіршити ся. Специяльно небезпечні суть більші скількости води при недугах серця, коли ослаблене серце не годно впомпувати в обіг крови більших скількостий плину. Хто має слабе серце, а це богато, той мусить приготовити ся на се, що мушкули єго серця зачнуть поволи ослабати. Ославлене монахійське Bierherz є поважним у(нерозбірливий текст)м для недужих серцем. В серцю, котре вічно змушуємо поборювати більші скількости пива, нївечить ся мушкул і серце розтягає ся в наслїдок постійного і надмірного напруженя. Що такі самі наслїдки може дати вода, розуміє ся само собою. Але є єще одна ґрупа недуг, при котрій надмірне питє може пошкодити єще більше, нїж при недугах серця. До сих недуг належать запаленя нирок, при котрих, на жаль, дуже часто кажуть пити воду. Гадають, що водна курация „ґрунтовно“ виполокує орґанізм, що вода розпускає отрую, яка кружить в крови і може ниркам пошкодити та в той спосіб робить її менше шкідною. Молочна курация запаленя нирок є наслідком того самого застарілого погляду. Проф. Норде(нерозбірливий текст) пише в своїм великім творі о запаленю нирок, що така курация робить звичайно більше шкоди нїж помагає. В острій стади недуги нирки видїляють воду дуже зле, а так само і в инших формах запаленя нирок, хоч під сим зглядом погляди поодинох людий сильно розходять ся. Лише дуже докладне розслїдженє може рішити, чи питє води є для таких недужих можливе чи шкідливе.
З усего того виходить, що питє великих скількостий води, котре звичайно під зглядом фізиольоґічним, гиґієнїчним і лїчничим має велику вартість, в поодиноких случаях є дуже небезпечне. Вона не все є „найздоровійшим напитком“.
Поезиї не для нас. Ріжні поети, що понадсилали нам свої вірші, інтерпелюють нас, чому не містимо їх. Замість відповідати кождому з окрема, заявляємо, що не будемо містити ніяких поезий, хоч би вони були не знати які гарні, коли в них поет стогне і плаче, нарікає і десперує, що листє вже пожовкло і більше не позеленіє, що весна вже минула і більше не верне, що любка його покинула і він вже не має що робити на сїм сьвітї, що він змарнував своє житє, що його душа утомлена і жде на спокій в могилї, що він клене ту куму-костомаху, котра зазирає до кождої хати, а його хату чогось то — проклата — оминає, що вороги знущають ся над Ненькою Україною і тим знущанням нема і не буде кінця, що Неньку-Україну привалено гробовим каменем, а поет не знає, як сей камінь відвалити і т. и. Нїякою зневірою, нїяким песимізмом, нїякою безнадїйною розпукою кормити наших читачів не гадаємо і не будемо. „Сьвіт“ призначений для людий, що хочуть жити, а як їм зле, то не плачуть, не ждуть на „куму-костомаху“ і не благають о як найскорійший супокій в могилї, лише виповідають борбу лихови і старають ся повалити єго, здобути лїпшу долю — собі, чи свому народови.
Нїоба. Повість ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ Сторін 169. Ціна з пересилкою 1 К. 10 с.; без пересилки 1 К. Замовляти можна в адміністрациї „Сьвіта“.
