151
Посланнє сьв. Ап. Павла до Римлян 4. 5.
мо бо, що полічено Авраамові віру за праведність.
10. Як же полічено йому? чи яквін в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
11. І знак обрізання прийняв, якопечать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полічено й тим за праведність,
12. і отцем обрівання не тільки тим,що 8 обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
13. Не по закону бо (було) обітуванне Авраамові або насінню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведності віри.
14. Коли бо ті, що 8 закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннв обернеть ся в нїщо.
15. Закон бо робить гнїв; де бо немазакону, нема й переступу.
16. Тим з віри, що по благодаті, щоббуло певне обітуваннв всьому насїнню, не тільки тому, що 8 закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
17. (яко ж писано: що отцем многимнародам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляв мертвих і зове те чого нема, так як те, що в, котрому увірував.
18. Котрий, окрім надїї, в надії увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насінне твоє.
19. І не знемігши вірою, не вважавтіла свого вже омертвілим, бувши мало не столітнім, і Сариної утроби замершою.
20. В обітуваннї ж Божім не сумнився невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
21. і впевнившись, що Обіцявший8ДОЛЇ6 Й вробити.
22. Тим же й полічено йому за праведність.;
23. Не про того ж одного тільки писано було, що полічено йому,
24. а й про нас, котрим має полічитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
25. котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.
Оправдивши ся ж вірою, маємо мир 8 Богом через Господа нашого Ісуса Христа,
2. через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої.
3. Не тільки ж (се), а хвалимось ігорем, знаючи, що горе робить терпіннє,
4. терпіннє ж досьвід, досьвід же надїю,
5. надія ж не осоромлює, бо любовБожа вилилась у серця наші Духом сьвятим, даним нам.
6. Ще бо Христос, як були ми недужими, в свою пору 8а нечестивих умер.
7. Ледви бо за праведника хто вмре;хиба 8а благого може ще хто й одважитись умерти.
8. Являє ж свою любов до нас Бог(у тому), що як ще були ми грішниками, Христос 8а нас умер.
9. Много ж більше тепер, бувши оправдані кровю Його, спасемось Ним од гнїва.
10. Коли бо, ворогами бувши, примирились ми 8 Богом смертю Сина Його, то много більше, примиривши ся, спасемось у житті Його.
11. Не тільки ж (се), а й хвалимосьу Бозї Господем нашим Ісусом Христом, черев котрого тепер примиренне прийняли.
12. Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всіх людей увійшла (через того), в кому всї згрішили.
13. Бо (й) до закону гріх був у сьвітї, та гріх не полїчуєть ся, коли нема закону.
14. Тільки ж царювала смерть одАдама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив по подобинї переступу Адамового, котрий єсть образ будучого.
15. Та не так і дар, як прогрішеннє. Коли бо через прогрішеннє одного многі померли, то много більше