33
Євангелия від сьв. Маттея 27.
2. і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському* Пилату, ігемонові. ^3. Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, ровкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиереям та старшині,
4. кажучи: Згрішив я, врадившикров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш.
5. І, покинувши він срібнякн в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6. Архиереї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.
7. Зробивши ж раду, купили ва нихганчарське поле, щоб ховати на йому вахожих.
8. Через се зветь ся поле се КрівавеПоле по сей день.
9. Тодї справдилось, що скавав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цінено з синів Ізраїля,
10. і дали їх на ганчарське поле, якповелів мені Господь.
11. Ісус же стояв перед ігемоном; іпитав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому : Ти скавав єси.
12. А, як винуватили Його архивреїта старші, не відказував нічого.
13. Тодї каже до Него Пилат: Хибане чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14. І не відказав Він йому нї на однослово, так що ігемон вельми дивував ся.
15. На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
16. Мали ж тодї знаного вязника, наізвище Вараву.
7. Як же вони зібрались, сказав їмПилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа ?
18. Знав бо, що через вависть видали Його.
19. Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нічого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогодні вві снї через Него.
20. Архиєреї ж і старші наустилинарод, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21. Оввав ся ж ігемон і рече до них:Кого хочете 8 двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22. Каже до них Пилат: Що ж оцеробити му з Ісусом, на призвіще Христом? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.
23. Ігемон же каже: Що бо влогозробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.
24. Бачивши ж Пилат, що нічого неврадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25. І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
26. Тодї відпустив їм Вараву; Ісусаж, побивши, передав, щоб ровпято Його.
27. Тодї воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28. І, роздягнувши Його, накинулина Него червоний плащ;
29. і, сплївнш вінеі*в із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30. І, плюючи на Него, убрали тростину, й били по голові Його.
31. І, як насьміялись із Него, знялиз Него плащ, і наділи на Него одежу Його, й повели Його на розшите.
32. Виходячи ж, знайшли чоловікаКиринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33. 1 прийшовши наврочшце (місце)Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34. дали Йому пити оцту, змішаного8 жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.
35. Рознявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36. І, посідавши, стерегли Його там;
37. і прибили над головою Його на
