71
Друга книга Мойсея 16. 17.
21. І набирали вони його ранками,кожне по їдї своїй, зійде соньце, воно й розтане. 22, І сталось дня шостого, понабирали собі удвоє хліба, кожне по два гомери на людину; і прийшли всї громадські мужі князі та й повідали Мойсейові;
23. 1 рече їм: Се те слово, що глаголе Господь: Завтра субота в нас, опочивок сьвятий Господеві; що хочете спекти, понапекайте, і що зварити, понаварюйте сьогодні. Все ж лишне ховайте до ранку.
24. І позоставляли вони те до ранку,як повелїв Мойсей, і не засмердїлось воно, і не позаводились у йому черви.
25. І рече Мойсей: їжте сьогодні, босьогодні субота Господеві; сьогодні не знайдете сього в полї.
26. Шість день збірайте; семого ждня субота, не буде його.
27. 1 сталося семого дня, що повиходили декоторі зміж людей вбирати, та й не знайшли.
28. 1 рече Господь Мойсейові: Докільстановити метесь опором проти заповідей моїх, щоб допильновувати заповідей моїх і закону мого?
29. Дивітесь: дав вам Господь суботуопочивок, тим і дає вам шостого дня на два дні хлїба. Зоставайся кожен на місці свойму, нехай ніхто не виходить із місця свого в день сьомий.
30. І народ відпочивав семого дня.
31. І звав дом Ізрайлїв те манна;була вона схожа на корияндрове сїмя: біла, а смак її, як у медімниках.
32. І рече Мойсей: От що заповідавГосподь: Сповніте нею гомер на переховуванне в родах ваших, щоб убачати їм хлїб, що ним харчив я вас у степу, як вивів із Египецької землі.
33. І рече Мойсей Аронові: Возьмипосудину та й усип туди повний гомер манни, та й постав її перед Господом на переховуванне із роду та й до роду.
34. Як заповідав Господь Мойсейові,так і поставив Арон перед сьвідоцтвом на переховуванне.
35. Синове ж Ізрайлеві їли маннусорок год, до приходу в осаджену землю: їли вони манну, докіль прийшли в займища Канаан землі.
36. Гомер же, се девятина єфи.
І мандрувала вся громада Ізраїльська із Син степу, переходами, по слову Господньому. І втаборились у Рєфидимі; і не було води пити людям.
2. 1 сварились люде з Мойсейом, і гукали: Дай нам пити! І рече Мойсей їм: Чого сваритесь зомною? Про що спокутуєте Господа?
3. І були там люде жадні води, і нарекали на Мойсея кажучи: Про що се ти вивів нас із Египту, щоб уморити нас, і діти наші, і скот наш жадою?
4. 1 заголосив Мойсей до Господа кажучи: Що маю діяти з людьми моїми ? Ще трохи, та й побють мене каміннєм.
5. 1 рече Господь Мойсейові: Пройдипоперід людей, та возьми з собою старших мужів громадських Ізраїльських; і палицю твою, що нею вдарив єси по ріці, візьми в руку твою, та й ійди.
6. Се я стану перед тобою там, наскелї в Горебі; і вдариш ти по скелі, і рине з її вода, щоб напились люде. І вчинив так Мойсей перед віччу в старших мужів громадських Ізраїльських.
7. І проложив прізвище врочищутому: Маса і Мерива задля сварки між синами Ізрайлевими і задля того, що спокутували Бога мовляючи: Чи Господь є між нами, чи нема?
8. 1 прийшов Амалек, і бив на Івраїля в Рєфидимі.
9. І рече Мойсей Йосуї: Навибірайнам людей та йди битись із Амалеком; завтра се я стану на шоломенї ховма і жезло Боже в руцї моїй.
10. І вчинив Йосуа так, як повелївйому Мойсей; почав битись із Амалеком. А Мойсей, Арон та Гур зійшли на шоломе ховма.
11. І сталось, що як піднімав Мойсей руцї, дак брали гору Ізраілитяне, а як попускав Мойсей руцї свої, дак брав гору Амалек.
12. Та стали важкі руки Мойсея.Тодї взяли вони каменя, та й підложили під його, і седїв на йому; Арон же та Гур стали піддержувати руцї його,