789
Книга пророка Осії 11. 12. 13.
2. Та їх кликали, а вони одвертались від мене: приносили жертву Баадам і кадили перед ідолами.
3. Я самий вчив БФраїма ходити,носив його на руках моїх, та вони на тім не розумілись, що я гоїв їх рани.
4. Поворозами людяними, поворозами любови, притягав я їх до себе; здоймив ярмо 8 шиї в них, запопадливо піддавав їм поживу.
5. Тепер він не вернеться в Египет,але Ассур царем його буде, ва те, що не хотіли навернутись.
6. І впаде меч на міста їх, потре 8асови їх і пожере їх 8а їх задуми.
7. Народ мій вдеревів у відпадї одмене, й хоч йому про високе говорять, він не підносить у гору свого духа.
8. Що мені чинити 8 тобою, ЕФраїме? Як менї віддавати тебе на поталу, Ізраїлю? Чи зроблю з тобою те, що з Адамою, чи вчиню тобі те саме, що Севоїмові? Обернулось бо в менї серце мов, 8ворупшвся жаль мій.
9. Не вчиню того, до чого палаючийгнїв мене поривав, не викореню Ефраїма, бо я Бог, а не людина; я бо посеред тебе, я — сьвятий; я не вломлюся ворогом у місто.
10. (колись) Пійдуть усї слїдом 8аГосподом. Як лев, видасть він із себе голос; дасть голос свій почути, — й ворохнуться дїти з заходу.
11. Прилинуть І8 Египту, як птаство,як голуби з краю Ассирийського, й поселю їх у домівках їх, говорить Господь.
12. (та поки що) Обгорнув мене Ефраїм ложею, дім Ізраїля — зрадою; Юда держався ще найбільше Бога, й був вірним І8 сьвятими (слугами).
Ефраїм їсть пустий вітер, вганяв за східним вітром; день поза день примножує лож, накликав грозу; він входить в умову 8 Ассуром, вивозить оливу в Египет.
2. Та й з Юдою в Господа суд, і навідавсь він до Якова за його поступки ; відплатить йому за всї діла його.
3. Ще із материної утроби з’упиняввін свого брата, а, дорісши в мужа, він боровся з Богом;
4. Боровся з ангелом, — і переміг;плакав і прохав у нього; Бог ізнайшов нас у Бетелі й говорив там із нами.
5. А Господь в Богом сил небесних,імя його — Віковічний.
6. Тим же то й ти обернися до Бога твого; пильнуй милосердя і суду, й вповай все на Бога твого.
7. Кананїй — у нього невірна вагав руцї, він любить кривдити.
8. Ефраїм мовляв: От, я таки забагатів! придбав собі добра, та й у всіх моїх забігах не знайдесь незаконності’, що була б гріхом.
9. Та я, Господь, Бог твій від самоїземлї Египецької, я тебе знов оселю в кучах, як у днї сьвяток.
10. Я говорив до пророків, я багатоявляв видив, і через пророків промовляв у приповістях.
11. Коли Галаад вробився Авеном(бовваном), то на марно заколювали в Галгалах биків на жертву, бо їх жертівники повалено, вони стоять, мов купи каміння на межах поля.
12. Втїк же Яков у землю Сирийську, і служив Ізраїль за жінку, та й знов за жінку пас вівці.
13. Черев пророка визволив ГосподьІзраїля 8 Египту, і через пророка він піклувався ним.
14. Тяжко гнівив Ефраїм, 8а те ж іполишить Господь кроваву його провину на ньому, й поверне ганьбу його на нього.
Як говорить, було, Ефраїм, то всї тремтїли. Він був поважний ув Ізраїлі*; та він провинив черев Баала — та й погиб.
2. А тепер чинять вони ще нові провини: поробили собі 8 свого срібла виливані боввани по свому розуму — все ремісницька робота, — та й навчають людей, що приносять жертву: Цілуйте биків!
3. За те ж вони по8никають, начемрака вранці, наче роса, скоро улітаюча, як полова, що її вітер 8 току розвівав, та як дим із комена.
4. Нї! я — Господь, Бог твій 8 часів8ЄМЛЇ Египецької, і нїяк тобі 8нати иншого Бога окрім мене, й нема Спасителя окрім мене.