724
Книга пророка Езекиїла 9. 10. 11.
11. Аж ось той, що в лняній одежі,той, що при боцї в його писарські приряди, приніс звістку й сказав: Зробив я так, як ти менї приказав.
І позирнув я, коли ж на твердині по над херувимами щось наче сапФирвамінь, щось наче престол було видко над ними.
2. 1 скавав він до вдягненого в лняну одежу: Увійди проміж колеса під херувимами, набери повні пригорщі жару зпід простору між херувимами та й висип на город. І ввійшов той перед очима в мене.
3. Херувими ж стояли праворуч одхраму, як той чоловік ввійшов, и сповнила хмара середний двір.
4. Господня ж слава внялась із херувима до храмового порога, й сповнила хмара храм, та й двір був повен сяева слави Господньої.
5. 1 чути було шум крил херувимових аж у крайньому придвіррі, мов би голос всемогущого Бога, як він говорить.
6. Як же він прикавав одягненомув лняну одежу: Набери жару в простору між херувимами, пійшов той і став коло колеса.
7. 1 простяг один херувим ів між херувимів руку по той жар між херувимами, й узяв та й подав у пригорщу одягненому в лняну одежу. Той взяв і вийшов.
8. Було ж у херувимів видко подобину рук людських під крильми.
9. 1 бачив я коло херувимів четверо коліс, по одному колесу коло кожного херувима, а на вид ті колеса, — як би в каменя хриволита.
10. Видом же всі четверо однакові,так нїби одно колесо було в другому.
11. Як ійшли вони, то йшли на чотири свої боки; ійдучи ж, вони не обертались нікуди, тілько йшли до того місця, куди повернена була голова.
12. А все їх тїло й їх спина й їх рукий їх крила й колеса кругом повні були очок, — так у всїх чотирьох коліс.
13. Колеса сї, як я чув, називано —Вихор.
14. В кожного ж із них було чотири лиця: Лице в одного — лице херувимове; лице в другого — лице чоловіче; у третього було лице левине, а в четвертого — лице орлове.
15. 1 внялись херувими в гору. Себули ті ж животини, що бачив я при Ховар-річцї.
16. І як ійшли херувими, ТО ЙІШГИй колеса коло них, і як херувими розпростирали крила, щоб ізнятись над землю, так не оддїлялись од них і колеса, а були все при них.
17. Як вони в’упинялись, то й колеса з’упинялись; а як вони здіймались угору, та й колеса вдіймались; був бо в них животний дух.
18. 1 покинула слава Господня храмовий поріг та й стала над херувимами.
19. І замахали херувими крильми,й внялись угору перед очима в мене від вемлї; як вони підіймались, та н колеса коло них. І Зупинились вони коло ввіходу в восточню браму в Господньому дому, а над ними сияла слава Бога Іврайлевого.
20. Се були сї самі животини, що ябачив при Ховар-ріцї у підніжжі Бога Іврайлевого, й взнав я, що се були херувими.
21. У кожного — по чотири лиш», ів кожного по чотири крил, і щось наче людські руки були в їх під крильми.
22. А подобина лиць у них була тасама, яку я бачив при Ховар-ріцї, — й вид їх і самі вони. Кожний ішов навпростець перед себе.
І підняв мене дух вгору, й принїс мене до восточньої брами в дому Господньому, що стояла на схід сонця. Там, коло ввіходу в ворота стояло двайцять і пять чоловіка, й завважав я між ними народніх князів Еванїю Азуренка й Фалтію Банеенка.
2. І сказав він менї: Сину чоловічий! се ті люде, що в їх лихе на укі й на шкоду сьому місту дораджують.
3. Вони бо говорять: Ще не близько; будемо доми будувати; він (город) — се котел, а ми мясиво.
4. Тим же то пророкуй проти них,ой пророкуй, сину чоловічий!
