631
Книга пророка Ісаїї 36. 37.
дарь Ассирийський Сеннахирим на всї утверджені городи Юдині та й по опановував їх.
2. 1 послав царь Ассирийський Рабсака 8 Лахиса до царя Евекії 8 потужним військом, і він отаборився коло водопроводу 8 вижнього ставу по дорогі до красильного поля.
3. 1 вийшли до його Еліяким Хелкієнко, що доглядав палат, та Себна, царський писарь, та Йоах АсаФенко, лїтописець.
4. І каже їм Рабсак: Скажіте Евекії: Так говорить великий царь, царь Ассирийський: Що се 8а надїя, на яку ти вповаєш? На що ти вповавш?
5. На мою думку — се самі пустіслова, а до війни треба розумної ради й сили; на кого ж ти вповавш, що відорвавсь від мене?
6. Ось, ти задумав опертись на Египет, — на тую надломану тростину, що кожному, хто обіпреться на неї, заббться в руку й проколе її. Такий той Фараон, царь Египецький, до всіх, що покладають у йому надію.
7. Коли ж відкажете мені: Ми на Господа, Бога нашого, вповавмо, то чи ж се не той самий, що його висоти та жертівники повносив Езекія, по* велівши Юдї й Ерусалимові: Перед сим тілька жертівником ви мавте поклонятись.
8. Оце ж увійди в умову в моїм паном, царем Ассирийським: — я дам тобі дві тисячі коней; тільки ЧИ 8Д0будешся на стільки їздецїв до них?
9. Як се ти думавш відперти, хоча бодного 8 гетьманів самих меньших рабів пана мого, вповаючи на Египет задля колесниць його й комонника?
10. Хиба я без Господньбї волї наступив на сю вемлю, щоб її спустошити? Сам Господь сказав мені: Ійди проти сівї землї та спустош її.
11. І сказали Еліяким та Себна таИоах Рабсакові: Розмовляй з рабами твоїми по сирийській, бо ми розуміємо, а не розмовляй в нами по юдейськи в слух людей, що стоять на мурі.
12. Рабсак же відказав: Хиба ж мійпан послав мене тільки до твого пана й до тебе, щоб сї слова сказати ? Нї, також і до тих людей, що седять на мурі, щоб вкупі з вами ковтати власне кало своє й мочу свою пити?
13. Тут виступив Рабсак і промовивголосно по юдейськи: Слухайте слова великого царя, царя Ассирийського!
14. Так говорить царь: Нехай васЕзекія не баламутить, він бо вас не врятує;
15. І нехай не розважав вас Езекіянадією на Господа, говорючи: Господь вирятує нас і не подасть города сього на поталу цареві Ассирийському.
16. Не слухайте Езекії, так бо говорить царь Ассирийський: Зробіте примиррє во мною та й вийдіть до мене, так їсти мете кожен ягоди 8 винограду свого й з смоковницї своєї, і пити мете воду з колодязя свого,
17. Аж покіль я надійду та вівьмувас у землю, однакову з вашого, в землю, повну зерна й винового соку, в землю повну хлїба й виноградників.
18. Нехай же не вводить вас Езекія,говорючи: Господь вирятує нас. Хиба ж боги народів урятували, кожен свою вемлю, в потали в царя Ассирийського?
19. Де боги Ематські й Арпадські ?де боги Сеоарваїмські? Хиба ж вони вирятували Самарию з моєї потали ?
20. Котрий з усїх богів сих вемельвирятував свою землю в руки моєї ? І чи ж спасе Господь Ерусалим із моєї потали?
21. 1 мовчали вони мовчки, не відказали йому нї словом, так бо гласив наказ царський: Не відказуйте йому.
22. І прийшли Еліяким Хелкієнко,помозверхник, та Себна, писарь, та Йоах АсаФенко, лїтописець, в роздертих одежах до Евекії та й оповіли йому, слова Рабсакові.
Як почув се царь Евекія, то роздер одїж на собі, обгорнувся волосяним вереттєм і пійшов у дом Господень;
2. Еліякима ж, палатозверхника, таСебну, писаря, вкупі з старшими сьвященниками, обгорненими волосяним вереттєм, послав до Ісаїї Амосенка.
3. І промовили вони до його: Такговорить Езекія: Днем смутку и кари