621
Книга пророка Ісаїї 22. 23. 24.
20. 1 тоді покличу слугу мого Едіякима Хелкіенка,
21. 1 надіну на його твою одежу, йпідпережу ЙОГО твоїм поясом, і твій уряд передам у руки його, і буде він отцем осадникам Єрусалимським і домові Юдиному.
22. І ключ од дому Давидового зложу на плече в його: як він відчинить, ніхто не зачинить, як же він зачинить, ніхто не відчинить.
23. Мов гвізд у твердім місці, будев мене вбитий, й буде він престолом слави домові отця свого.
24. І буде на йому висіти вся повага батькового дому, — дітей і внуків, — наче краса всяких домашних посудів аж до послїдних музичних приборів.
25. Та тоді, — каже Господь Саваот — захитавсь гвізд*, буде вибитий 8 свого твердого місця, і впаде й розсиплесь ввесь тягар на йому; бо так говорить Господь.
Пророче слово про Тир**: Ридайте, кораблі Тирські, бо він збурений: нема вже домів торговельних і нї-кому в ті доми входити. Так їм переказано з Хптимської країни.
2. Замовкніть, осадники острову, щойого, бувало, купці Сидонські, плаваючи по морі, вбагачали.
3. По великих водах привожено сюди зерно Сигорське, вроджай ріки (Нила), і був він торговицею народів.
4. Застидайсь Сидоне!*** ось бо щоговорить море, ся твердиня морська: (Я стала безлюдна,) наче б не мучилась народинами, не ховала хлопят, не доводила дівчат до вросту!
5. А як чутка долетить про Тир доЕгипту, вадрожать вони від новини сівї.
6. Переносітесь у Тарсис, ридаючи,ви, давні осадники острову!
7. Чи се ж той город ваш, що бувгнаний в давні давна? А нинї несуть його ноги, блукатись по краях далеких! * Переднїйший сьвященник Севна. ** Давне місто, що вело торговлю 8 многжми й далекими краями. Що не дав Тирові у нуждї нідмоги.
8. 1 хто ж то призначив Тирові такудолю, що колись роздавав вінці, а купці в його були, наче князями, крамарі ж його — дуками в вемлї ?
9. Призначив се Господь Саваот,щоб понизити гординю славних, щоб впокорити знатних у землі*.
10. Блукай же тепер, дочко Тирська,мов ріка, по землї; нема бо вже тобі перепони!
11. Він простяг руку свою понад море, ватряс царства; Господь приказав, повалити твердині* Канаанські,
12. І сказав: Не будеш уже гуляти,ти, осоромлена дівице, дочко Сидонська! Вставай, переселяйся в Киттим, — хоч і там не мати меш спокою.
13. Ось земля Халдейська: давно того народу не було; се Ассур дав до його почин, заложив його з тих, що жили в пустинях, а вони побудували башти собі; — ай їх домівки повалено, та й в розвалища обернено.
14. О, ридайте, кораблі* Тирські, боспустошена ваша твердиня!
15. І буде в той час, що забудутьпро Тир на сїмдесять років, — скільки звичайно один царь живе. По сімдесятьох же роках станесь із Тиром таке, як сьпівавсь про блудницю:
16. Возьми цитру, ходи по місті, ти,вабута блуднице! Пригравай гарно, висьпівуй багато пісень, щоб тебе собі пригадали!
17. 1 станесь по скінченню сімдесятиліт, що Господь навідавсь ласкою до Тиру; й знов почне він збивати достатки, та, мов та блудниця, вабити до себе всї краї на землі.
18. Та торгівля його й користі з їїбудуть присьвячуватись Господеві; не будуть ховати й складати їх у комори, а до тих, що живуть перед лицем Господнім, буде переходити користь із торговлї його, щоб вони їли доситу та мали трівку одежу.
Оце попустошить Господь землю*, й вчинить її неплідною; змінить вигляд її й 'розсіє все, що живе на ній.
2. А що буде з народом, те саме й* На кінцї сьвіта.