Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/620

Ця сторінка ще не вичитана

608

Книга пророка Ісаїї 3. 4. 5.


КНИГА ПРОРОКА ІСАІЇ 3. 4. 5.

спустошили виноградник; загарбане у бідного — по дворах ваших.

 15. Яким правом тиснете ви люд мійі топчете вбогих? говорить Господь, Господь сил небесних.

 16. І промовив Господь: За те, щодочки Сионські аж надто вгордїли; що ходять, витягнувши шию й принаджують поглядами, ходять гордою ходою й побрязкують бляшечками на ногах, —

 17. За се оголить Господь тїмя в дочок Сионських і обнажить їх Господь з волосся їх;

 18. У той день Господь одійме гарнібляшечки на ногах і ґузички,

 19. Сережки та запинки, й пояси,й судинки з пахощами та чарівницькі висилця,

 20. Перстінцї й каблучки під носом,

 21. Верхні намітки и спідню одежу,платники й гаманцї,

 22. Опліччя барвисті й плащики йповязки;

 23. Дзеркалця, й сорочки з висонута турбани.

 24. І буде тодї замість принаднихпахощів — смердота; замість пояса — мотузка; замість завитого волосся — плїш, і замість широкої обгортки — вузка верітка, а замість краси — пятна.

 25. Мужі твої полягають під мечами, а хоробрі твої — на війнї.

 26. 1 будуть зітхати й плакати ворота столиці*, вона ж, спустошена, на землї усяде**.

Голова 4.

І вхопиться в той час сїм женщин одного мужчини й скажуть: Свій хлїб будемо їсти й свою одежу будемо носити, аби тілько можна нам твоїм іменем зватись, — зніми з нас сором!

 2. В той день явиться пагонець Господній в красоті і честі, і овощ землі — в величності* й славі, на радість тим, що в Ізраїлі цїлі зостались.

 3. Тодї, хто зостався в Сионї та уцілів в Ерусалимі, зватись буде сьвя* Де вібувалисг збори та суди. ** Як жінка, що повдовіла. тим, — всї записані в книзї жьвущих в Єрусалимі,

 4. Як обмив Господь все грязиводочок Сионських і обчистить кріваві гріхи Ерусалиму зпосеред його, духом суду й духом огня. б. І розпростре Господь над усяким місцем Сион-гори й над зборами її хмару й дим на день, а сьвітло падаючого огня на час ночі; бо над усїм почесним буде захист.

 6. 1 буде намет, щоб закривати днемод спеки, й давати притулок і обеспеку від дощової негоди.

Голова 5.

Засьпіваю любому мойму пісню любого мого про його виноградник: Був у любого мого виноградник на верху плодющої гори;

 2. Він обвів його муром і очистивйого від каміння, й насадив у йому добірну виноградню лозу, а серед саду збудовав башту й построїв тнекарню, та й сподівався, що вона зародить добрі грони, а вона вродила дикі ягоди.

 3. А тепер, ви осадники Ерусалиму,й ви, мужі в Юдеї, ровсудїте мене з виноградником моїм:

 4. Що ще мав би я був учинити виноградникові мойму, чого я не вчинив? Чого воно так сталось, що він вродив дикі ягоди, коли я сподівався, що вародить грони добрі?

 5. От же я вам скажу, що вроблюв виноградником моїм: розберу його огорожу, нехай його пустошать, повалю мур, нехай його топчуть,

 6. І полишу його пусткою: не будуть його нї обрівувати, нї обкопувати, — нехай заростав терниною и бо дяками; та ще й хмарам звелю я, не спускати дощу на його.

 7. Виноградник Господа Саваота —се рід Ізраїля, а царство Юдине — се садиво його любе. 1 ждав він в йому правосуду, — аж тут пролив кровн: ждав правди, а тут голосїнне.

 8. Горе вам, що наживаєте дом новий за домом, та прилучувте поле до поля, так що другим нема вже й місця, наче б ви одні поселені на землї.

 9. Ув уші ж менї Господь сил осьщо промовляв: Многі доми отгі олу*