607
Книга пророка Ісаїї 2. 3.
відіймати, та й не буде більше вчитись воювати.
5. Ой ходімо ж, доме Яковів, і будемо ходити в сьвітлї Господнім!
6. Бо ти відкинув був дом Яковів,відопхнув люд свій, за те, що вони багато переняли від народів східних: і чарівники в них, як у Филистіїв, і з синами чужоземців вони в побратимстві.
7. Земля стала повна срібла й золота, а скарбам їх і лїку не мав; й переповнилась вемля кіньми й безліччю колесниць;
8. Повна земля й ідолів; вони ж іприпадають лицем перед ділом рук своїх, перед тим, що палці їх зробили;
9. І похилився чоловік простий, іпонизився муж значний — й ти не простиш їм сього.
10. Ой сховайся у скелї, врийся вземлю зі страху перед Господом і перед славою величності його!
11. Поникнуть горді погляди мужів,і піднесені голови людей будуть принижені; один Господь явиться високим того часу.
12. День бо Господа сил небеснихприйде на все горде й високомірне, та й на все, що високо несеться — і все воно принижене буде,
13. 1 на всїх, що, як кедри Ливанські,високо в гору себе підносять, на всїх, що, як дуби Базанські,
14. 1 на всі високі гори й горби, щовгору пнуться,
15. 1 на кожну високую башту й навсякий мур кріпкий,
16. 1 на ті кораблі Тарсийські, та навсякі прикраси їх принадні.
17. 1 повалиться величність мужів ігординя людська нагнеться; один тілько Господь буде високий в той день,
18. А всї ідоли щевнуть.
19. Позалазять в печері в скелях тавглибині земні 8І страху перед Господом та перед славою величності його, коли він устане, карати землю.
20. В той день покидає чоловік кертицям та кажанам (лиликам) срібні свої ідоли, й золоті свої ідоли, що понароблював собі, щоб ім поклонятись,
21. Щоб тільки самим сховатись вщілини скельні та розколини гір зо страху перед Господом і перед славою величності його, коди він встане, карати землю.
22. Оце ж годі вам надїю покладатина чоловіка, що в його тільки хиба духу, що в ніздрах; бо й що він значить?
Знайте, що Господь сил небесних одніме в Ерусалиму й в Юди всяку підпору, всяку піддержку хлїбову й всяке підкріпленнв водою,
2. Хороброго воєводу й воїна, суддюй пророка, віщого й старця,
3. Пятьдесятника й князя, й дорадника й умного штукаря й проречистого словом;
4. А дам їм хлопцїв 8а старшину, йдїти панувати муть над ними.
5. І одно одного буде в народі тіснити, — кожний ближнього свого; встане хлопець на старого, дрібний люд — на значних.
6. І хапати ме за полу брата брат,у родині батька свого: В тебе е жупан про сьвято, будь над нами князем, — нехай буде сей розпадок під рукою в тебе;
7. А той відкаже, клянучись: Невмію я гоїти рани; бо й в мене в господі нї хлїба, нї одежі; не робіть мене головою в народі.
8. Ось як підупаде Ерусалим і впадеЮда, через те, що й язик і діла в їх — проти Господа, й зневажливі в очах слави його.
9. Само їх обличчв сьвідчить протиних, ба й явно таки про гріх свій розповідають, не таять, саме як Содомії; горе душам їх! самі бо на себе вло накликають.
10. Скажіть праведному, що йомублаго, бо він споживати ме плоди вчинків своїх;
11. Горе ж беззаконникові, бо будейому відплата за дїла рук його.
12. Гнобителі люду мого — недоростки й жіноцтво правлять ним. Народе мій! ті, що правлять вами, вони вас туманять, вони розкопали дорогу ходи твоєї.
13. Но встав Господь на суд — вінстоїть, щоб судити народи.
14. Виступав Господь на суд протиголов люду свого і князів його: Ви
